Чи є війна автоматично форс-мажором?

Ні. За англійським правом самостійної доктрини форс-мажору не існує, тому війна звільняє від виконання зобов’язання лише тоді, коли формулювання відповідного положення договору охоплює цю ситуацію (тлумачачись при цьому суворо), і постраждала сторона доведе, що подія перешкодила чи завадила виконанню конкретного зобов’язання. Українське право розглядає війну як форс-мажор у принципі, але сторона все одно має довести, що саме вона спричинила конкретне невиконання, і дотриматися вимог щодо повідомлення та зменшення шкоди. Результат визначають сертифікація та договірне визначення форс-мажору.

Чи є сертифікат ТПП обов'язковим у кожному українському спорі?

Ні. Сертифікат щодо конкретного договору може бути цінним доказом, але практика Верховного Суду не розглядає його ані як остаточний, ані як єдиний допустимий доказ. Утім, договір усе одно може встановлювати вчасну сертифікацію як умову з визначеними наслідками.

Чи може форс-мажор звільнити від грошового зобов'язання?

Лише за обмежених обставин. Англійське право зазвичай вимагає, щоб положення договору прямо охоплювало проблему з оплатою, тоді як стаття 625 Цивільного кодексу України робить уникнення грошової відповідальності особливо складним. Санкції, незаконність та банківські обмеження потребують аналізу конкретних фактичних обставин.

Чи вимагають "розумні зусилля" прийняття альтернативного варіанта виконання?

Зазвичай ні. Згідно зі справою RTI v MUR [2024] UKSC 18, застереження про “зусилля” за англійським правом не вимагає прийняття виконання, що відрізняється від договірного, за відсутності чіткого формулювання про це, хоча постраждала сторона все одно має вживати розумних заходів, спрямованих на виконання саме узгодженого. Українське право встановлює аналогічний обов’язок діяти добросовісно та вживати заходів для зменшення шкоди. Пряме формулювання, що визначає прийнятні альтернативи, замінює це правило за замовчуванням.

Що має довести підрядник у вимозі за FIDIC?

Підрядник має довести кваліфіковану подію, вчасне повідомлення, вплив події на відповідну діяльність та критичний шлях проєкту, вжиті заходи для зменшення шкоди, а також договірну підставу для продовження строку, компенсації витрат чи розірвання договору. Застосовне право та Особливі умови можуть додавати чи змінювати ці вимоги.

Форс-мажор за англійським та українським правом

Вступ

Практичний посібник для бізнесу та будівельних проєктів

Війна, санкції, пандемії та збої в роботі інфраструктури не звільняють автоматично від виконання договірних зобов’язань ані за англійським, ані за українським правом. Результат залежить від застосовного права, формулювання відповідного положення договору, вимог щодо повідомлення та доказів того, що саме ця подія спричинила конкретне порушення. Бізнесу варто перевіряти ці аспекти ще на етапі укладення договору, а потім повторно — одразу після виникнення перешкоди.

Англійське право надає вирішальне значення умовам договору

Англійське право не має самостійної доктрини форс-мажору. Якщо договір не містить положення про форс-мажор, війна, повінь, санкції чи дії органів влади не створюють загального права призупинити виконання зобов’язань. Тому саме умова договору є джерелом і межею будь-якого договірного звільнення від відповідальності. Справа Metropolitan Water Board v Dick, Kerr & Co Ltd [1918] AC 119 (HL) залишається раннім застереженням про те, що навіть широке формулювання все одно тлумачитиметься в контексті конкретного договору.

Сторона, що посилається на таке положення, зазвичай має довести, що подія підпадає під його формулювання, що саме вона спричинила відповідне невиконання зобов’язання, і що договірні умови — зокрема щодо повідомлення та вжиття заходів для зменшення шкоди — були дотримані. Положення має також визначати наслідки: призупинення виконання, продовження строку, звільнення від відшкодування збитків, компенсацію витрат чи розірвання договору після визначеного періоду. Ці наслідки не є взаємозамінними.

Причинно-наслідковий зв’язок у справі Classic Maritime

У справі Classic Maritime Inc v Limbungan Makmur Sdn Bhd & Anor [2019] EWCA Civ 1102 Апеляційний суд розглядав ситуацію, коли фрахтувальник не здійснив постачання залізної руди після катастрофи на дамбі Фундао. Подія підпадала під формулювання відповідного положення договору, однак фрахтувальник не виконав би зобов’язання навіть у разі відсутності аварії на дамбі. Згідно з формулюванням, яке розглядав суд, фрахтувальнику потрібно було довести причинно-наслідковий зв’язок за тестом “але для” (but-for), чого він зробити не зміг. Ця справа має значення там, де затримка чи невиконання зобов’язання має кілька причин, включно з попереднім власним порушенням постраждалої сторони.

“Розумні зусилля” у справі RTI v MUR

Справа RTI Ltd v MUR Shipping BV [2024] UKSC 18 стосувалася санкцій США, які перешкоджали договірним платежам у доларах США. Контрагент запропонував здійснити оплату в євро та покрити витрати на конвертацію. Верховний Суд Великої Британії постановив, що за відсутності чіткого формулювання застереження про “розумні зусилля” не зобов’язує постраждалу сторону приймати виконання, яке відрізняється від договірного. “Розумні зусилля” спрямовані на підтримання виконання саме тієї угоди, яку узгодили сторони, а не на її заміну іншою. Сторони можуть прописати інше правило, але робити це слід прямо й недвозначно.

Доктрина marнення договору (frustration) — вузький резервний механізм

Якщо жодне договірне положення не застосовується, доктрина марнення договору (frustration) може припинити дію договору за англійським правом, коли подія, що настала пізніше, робить виконання неможливим, незаконним чи докорінно відмінним від того, про що домовилися сторони. Справа Taylor v Caldwell [1863] EWHC QB J1, (1863) 3 B & S 826 — класичний приклад неможливості виконання. Справа Davis Contractors Ltd v Fareham UDC [1956] AC 696, [1956] UKHL 3 демонструє межу застосування доктрини: серйозна затримка та збільшення витрат не зробили будівельний договір докорінно іншим. Справа Canary Wharf (BP4) T1 Ltd & Ors v European Medicines Agency [2019] EWHC 335 (Ch) так само відхилила застосування доктрини marнення до 25-річного договору оренди після Brexit. Закон про реформу права (мирні договори) 1943 року (Law Reform (Frustrated Contracts) Act 1943) регулює фінансові наслідки у випадках, коли доктрина застосовується.

Українське право вимагає доведення, попри законодавчий захист

Стаття 617 Цивільного кодексу України звільняє сторону від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (форс-мажорних обставин). Норма прямо виключає відсутність у боржника необхідних коштів, відсутність товару на ринку та порушення зобов’язань контрагентами боржника. Отже, вона захищає від зовнішньої перешкоди, а не від звичайних комерційних труднощів. Крім того, вона стосується саме відповідальності за порушення — вона не припиняє автоматично саме зобов’язання.

Стаття 652 передбачає окремий засіб правового захисту на випадок істотної зміни обставин. За сукупного дотримання її умов суд може розірвати договір або, у виключних випадках, змінити його. Верховний Суд розмежував цей механізм (hardship) від форс-мажору у справі №910/15264/21 від 31 серпня 2022 року. Стаття 625 встановлює додаткове обмеження, не дозволяючи боржнику уникнути відповідальності за грошовим зобов’язанням лише через те, що оплата стала неможливою чи ускладненою.

У старіших українських джерелах часто цитується стаття 218 Господарського кодексу. Закон №4196-IX скасував чинність Господарського кодексу з 28 серпня 2025 року. Стаття 218 усе ще може мати значення для спорів, які регулюються попереднім режимом, але вона більше не є чинною законодавчою підставою для нових договорів. Актуальний аналіз має починатися з Цивільного кодексу та відповідного спеціального законодавства.

Сертифікат ТПП України — це доказ, а не остаточне рішення

Стаття 14-1 Закону про торгово-промислові палати уповноважує Торгово-промислову палату України (ТПП України) та уповноважені регіональні торгово-промислові палати засвідчувати форс-мажорні обставини. Сертифікат, виданий щодо конкретного договору, може бути важливим доказом, але Верховний Суд не розглядає його як остаточний чи єдиний допустимий доказ. Суд має оцінити саму подію, її вплив на конкретне зобов’язання, відповідний період та повну сукупність доказів у справі.

Роз’яснення Верховного Суду 2026 року підтверджує, що запізніле надання сертифіката ТПП саме по собі не знищує захист посиланням на форс-мажор, якщо договір прямо не встановлює такий наслідок. Тому повідомлення про форс-мажор і сертифікацію варто розглядати окремо. Повідомлення інформує контрагента і може бути договірною умовою. Сертифікація підтверджує доказову базу, часто вже після самої події. Бізнесу варто, де це можливо, вчасно дотримуватися обох процесів, але не варто вважати, що сертифікат замінює докази причинно-наслідкового зв’язку.

Війна та воєнний стан не є автоматичним звільненням від відповідальності

28 лютого 2022 року ТПП України опублікувала загальний лист №2024/02.0-7.1, яким визнала збройну агресію росії та спричинений нею воєнний стан форс-мажорними обставинами з 24 лютого 2022 року. Цей лист підтверджує факт загальнодержавної події. Він не встановлює, що кожен бізнес був неспроможний виконати кожен договір.

Касаційний господарський суд неодноразово застосовував це розмежування, зокрема у справі №912/750/22 від 7 червня 2023 року. У новішому рішенні Об’єднаної палати — справа №910/881/24 від 6 лютого 2026 року — знову вказано, що воєнний стан стає форс-мажором у конкретних правовідносинах лише тоді, коли сторона доведе, що саме конкретне воєнне обмеження зробило неможливим виконання саме цього договору. Загального порушення економічної діяльності чи посилання на лист ТПП недостатньо.

Результат змінюється, коли докази встановлюють відсутню ланку причинно-наслідкового зв’язку. У справі №903/573/22 від 9 травня 2023 року знищення запасів палива та втрата усталеного маршруту постачання підтвердили прямий зв’язок між війною та невиконанням зобов’язання. Натомість сторона, яка продовжувала діяльність, мала альтернативні способи виконання чи посилалася лише на фінансові труднощі, зіткнеться зі значно складнішою справою. Аналіз також має розрізняти тимчасову затримку, остаточну неможливість виконання та вимогу про зменшення неустойки, оскільки доступні засоби правового захисту в цих випадках різняться.

Будівельні договори залежать від форми договору, застосовного права та повідомлення

Будівельні проєкти особливо яскраво демонструють проблему причинно-наслідкового зв’язку, оскільки затримка часто має кілька джерел. Підрядник може одночасно зіткнутися зі шкодою від воєнних дій, нестачею робочої сили, санкціями, запізнілою проєктною документацією та власною попередньою затримкою. Вимога має пов’язувати кваліфіковану подію з конкретною діяльністю та критичним шляхом проєкту, підтверджуючи це графіками робіт, повідомленнями, записами на будівельному майданчику, доказами закупівель та заходами для зменшення шкоди.

Договори FIDIC

Червона, Жовта та Срібна книги FIDIC редакції 1999 року регулюють форс-мажор у Розділі 19 (Clause 19). Редакції 2017 року використовують нейтральний термін “Виключні події” (Exceptional Events) у Розділі 18 (Clause 18). Ці форми договорів вимагають, щоб подія перебувала поза контролем сторони, не могла бути розумно передбачена, уникнута чи подолана, і суттєво не залежала від дій іншої сторони. Зазвичай вони вимагають повідомлення протягом 14 днів, надають продовження строку за кваліфіковану затримку, дозволяють компенсацію витрат лише для визначених подій та умов, і допускають розірвання договору після тривалої перешкоди — включно із зазначеними пороговими значеннями у 84 безперервні дні та 140 сукупних днів. Особливі умови (Particular Conditions) можуть змінювати ці результати.

Застосовне право залишається вирішальним. За англійським правом формулювання FIDIC тлумачиться як договірний розподіл ризику, тому справа Classic Maritime може мати значення там, де підрядник запізнився б у будь-якому разі. За українським правом статті 617, 625 та 652, а також правила доказування, залишаються актуальними поряд із самим договором. Тому саме надсилання повідомлення за FIDIC саме по собі не доводить захист за українським правом.

Українські справи №916/628/22 від 3 серпня 2023 року та №910/6306/21 від 12 червня 2024 року ілюструють цю тезу. Продовження робіт протягом спірного періоду підривало аргумент про те, що воєнний стан унеможливив виконання чи вчасну оплату виконаних робіт. Власні роз’яснення FIDIC щодо війни, санкцій, інфляції та порушення постачань так само скеровують користувачів до обраної форми договору, фактичних обставин, вчасних повідомлень та розмежування права на продовження строку і права на грошову компенсацію.

Договори JCT та NEC

Стандартні форми договорів по-різному розподіляють ту саму подію. Залежно від редакції та внесених змін, форми JCT можуть розглядати форс-мажор як “релевантну подію” (Relevant Event), що дає право на додатковий строк, без відповідного права на компенсацію збитків та витрат (Relevant Matter). Форми NEC використовують структуру “запобіжних подій” (prevention event) і містять правила щодо передбачуваності та компенсаційних подій. Сторонам варто керуватися саме тією формою договору, яку вони підписали, а не переносити результат з іншого стандартного договору.

Кроки у разі порушення виконання зобов’язань

• Визначте застосовне право, точне формулювання відповідного положення договору, зобов’язання, на яке впливає подія, та засоби захисту, передбачені договором.

• Надішліть усі обов’язкові повідомлення у визначений договором строк і збережіть докази їх доставки.

• Сформуйте датовану доказову базу причинно-наслідкового зв’язку, що показує, як саме подія вплинула на конкретне зобов’язання — операційну діяльність, персонал, логістику, банківські операції та критичний шлях проєкту.

• Документуйте розумні заходи для зменшення шкоди та будь-які альтернативні способи виконання договору, не припускаючи автоматично, що сторона зобов’язана прийняти інше виконання.

• Для вимог за українським правом розгляньте отримання сертифіката ТПП щодо конкретного договору, водночас зберігаючи незалежні докази причинно-наслідкового зв’язку.

• Розмежовуйте захист посиланням на форс-мажор від аргументів щодо істотної зміни обставин (hardship), коригування ціни, продовження строку, розірвання договору та зменшення неустойки.

Часті запитання

Ні. За англійським правом самостійної доктрини форс-мажору не існує, тому війна звільняє від виконання зобов’язання лише тоді, коли формулювання відповідного положення договору охоплює цю ситуацію (тлумачачись при цьому суворо), і постраждала сторона доведе, що подія перешкодила чи завадила виконанню конкретного зобов’язання. Українське право розглядає війну як форс-мажор у принципі, але сторона все одно має довести, що саме вона спричинила конкретне невиконання, і дотриматися вимог щодо повідомлення та зменшення шкоди. Результат визначають сертифікація та договірне визначення форс-мажору.
Ні. Сертифікат щодо конкретного договору може бути цінним доказом, але практика Верховного Суду не розглядає його ані як остаточний, ані як єдиний допустимий доказ. Утім, договір усе одно може встановлювати вчасну сертифікацію як умову з визначеними наслідками.
Лише за обмежених обставин. Англійське право зазвичай вимагає, щоб положення договору прямо охоплювало проблему з оплатою, тоді як стаття 625 Цивільного кодексу України робить уникнення грошової відповідальності особливо складним. Санкції, незаконність та банківські обмеження потребують аналізу конкретних фактичних обставин.
Зазвичай ні. Згідно зі справою RTI v MUR [2024] UKSC 18, застереження про “зусилля” за англійським правом не вимагає прийняття виконання, що відрізняється від договірного, за відсутності чіткого формулювання про це, хоча постраждала сторона все одно має вживати розумних заходів, спрямованих на виконання саме узгодженого. Українське право встановлює аналогічний обов’язок діяти добросовісно та вживати заходів для зменшення шкоди. Пряме формулювання, що визначає прийнятні альтернативи, замінює це правило за замовчуванням.
Підрядник має довести кваліфіковану подію, вчасне повідомлення, вплив події на відповідну діяльність та критичний шлях проєкту, вжиті заходи для зменшення шкоди, а також договірну підставу для продовження строку, компенсації витрат чи розірвання договору. Застосовне право та Особливі умови можуть додавати чи змінювати ці вимоги.

Ключові висновки

• За англійським правом форс-мажор регулюється саме формулюванням договору, а доктрина frustration (неможливість виконання договору внаслідок докорінної зміни обставин) залишається вузьким резервним механізмом.

• За українським правом стаття 617 ЦК України може звільнити від відповідальності, але ані сам факт воєнного стану, ані документ ТПП самі по собі не доводять причинно-наслідковий зв’язок.

• Повідомлення, сертифікацію, заходи для зменшення шкоди та збір доказів у режимі реального часу варто вести як окремі, паралельні напрямки роботи.

• Вимоги у будівельних спорах мають пов’язувати подію з графіком робіт і розмежовувати право на продовження строку від права на грошову компенсацію чи розірвання договору.

Як Averites може допомогти

Averites консультує компанії, підрядників та власників проєктів щодо транскордонних договорів, повідомлень про форс-мажор, стратегії збору доказів та спорів за англійським і українським правом. Зв’яжіться з нами, щоб обговорити конкретне положення договору, наявну перешкоду у виконанні чи потенційну вимогу.