Зв'язатися
  • Головна сторінка
  • Інсайти
  • Скринінг іноземних інвестицій та експортний контроль для технологічних компаній у США, Європейському Союзі та Україні
Повернутися до інсайтів

Скринінг іноземних інвестицій та експортний контроль для технологічних компаній у США, Європейському Союзі та Україні

27 Вересня, 2026

10 хв читання

Регуляторне право, взаємодія з органами влади та публічна політика

Скопіювати посилання на статтю

Вступ

Ноу-хау, вихідний код, міноритарна інвестиція чи внутрішня реструктуризація можуть зумовити застосування правил експортного контролю або скринінгу іноземних інвестицій ще до того, як будь-який фізичний товар перетне кордон. Технологічним компаніям, що працюють у США, Європейському Союзі та Україні, слід класифікувати чутливу інформацію, проаналізувати права інвесторів і контролювати розкриття інформації до початку due diligence, підписання та закриття угоди.

Розкриття технологій може бути регульованим експортом

Експортний контроль може поширюватися не лише на фізичні товари, а й на інформацію. Розмова, сеанс демонстрації екрана, запрошення до репозиторію, міграція в хмару чи технічна демонстрація можуть призвести до розкриття контрольованого програмного забезпечення або технологій. Правовий аналіз залежить від того, що саме розкривається, як це класифіковано, хто є одержувачем, де він перебуває та яким є передбачуване кінцеве використання. Угода про конфіденційність може захищати комерційну таємницю, але не створює винятку з режиму експортного контролю.

Європейський Союз

Відповідно до статті 2(2)(d) Регламенту (ЄС) 2021/821 передача контрольованого програмного забезпечення чи технологій факсом, телефоном, електронною поштою або іншими електронними засобами до пункту призначення за межами митної території ЄС вважається експортом. Це визначення охоплює також надання доступу до таких матеріалів в електронній формі та усний опис контрольованих технологій за допомогою засобів голосового зв’язку. Стаття 2(3)(b) визначає експортером особу, яка ухвалює рішення про таку передачу, за обставин, на які поширюється це положення.

Це правило не означає, що кожна технічна розмова потребує ліцензії. Компанія спершу має визначити, чи є інформація контрольованою, а потім оцінити пункт призначення, одержувача, кінцеве використання, кінцевого користувача, застосовний дозвіл, а також будь-які вилучення чи винятки. Класифікацію слід провести до того, як іноземний клієнт, підрядник, інвестор чи технічний радник отримає детальні матеріали.

Сполучені Штати Америки

Правила експортного адміністрування США (Export Administration Regulations, EAR) застосовують схожий функціональний підхід. Згідно з 15 C.F.R. §§ 734.13–734.15 передання контрольованих технологій або вихідного коду іноземній особі на території США може вважатися умовним експортом (deemed export), а передання за кордоном громадянину іншої держави — умовним реекспортом (deemed reexport). Передання може відбуватися шляхом візуального ознайомлення або усного чи письмового обміну інформацією. Загальнодоступна інформація та результати фундаментальних досліджень можуть не підпадати під відповідний контроль, однак ці правила є специфічними, і їх застосовність не можна презюмувати лише через наявність NDA чи обмеженого за метою процесу due diligence.

Експортний контроль США може також «супроводжувати» технології в межах міжнародної групи компаній. Товари американського походження, що підпадають під дію EAR, як правило, залишаються під їх дією в разі реекспорту чи передачі за кордоном. Окремі товари іноземного виробництва також можуть підпадати під дію EAR згідно з правилом de minimis та правилом щодо прямого продукту іноземного виробництва (foreign-produced direct product rule). Висновок залежить від товару, технології, програмного забезпечення, пункту призначення, сторін і кінцевого використання; його не можна зробити, виходячи лише з місцезнаходження безпосереднього власника.

Україна

Закон України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» від 20 лютого 2003 року № 549-IV регулює міжнародні передачі товарів військового призначення та подвійного використання. Визначення цього Закону охоплюють відповідне програмне забезпечення, технології та технічну допомогу. Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 2026 року № 875 «Деякі питання здійснення міжнародних передач товарів на період дії правового режиму воєнного стану в Україні» затверджено окремий порядок міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання, зокрема технологій, на період воєнного стану. Тому технологічним компаніям, що працюють із дронами, навігацією, шифруванням, сенсорами, аерокосмічними технологіями, новітніми матеріалами або програмним забезпеченням оборонного призначення, слід класифікувати як сам продукт, так і пов’язану з ним інформацію до надання доступу іноземним особам.

Україна формує систему скринінгу прямих іноземних інвестицій

Станом на вересень 2026 року в Україні не діє комплексний міжгалузевий режим подання повідомлень щодо прямих іноземних інвестицій (ПІІ). Постановою Кабінету Міністрів України від 28 січня 2026 року № 97 утворено Міжвідомчу комісію з питань скринінгу прямих іноземних інвестицій, проте постанова визначає її як тимчасовий консультативно-дорадчий орган. До її функцій належать аналіз запланованих або здійснених інвестицій у суб’єктів господарювання, що мають стратегічне значення, та підготовка пропозицій щодо майбутнього регулювання. Сама постанова не запроваджує загальної обов’язкової процедури погодження приватних угод.

Станом на вересень 2026 року законопроєкт № 14062-1 «Про скринінг прямих іноземних інвестицій», включений до порядку денного Верховної Ради України, перебував на розгляді профільного комітету. Сторонам варто відстежувати його просування, однак не слід розглядати проєкт як чинне законодавство щодо подання повідомлень.

Відсутність єдиної загальної процедури повідомлення про ПІІ не усуває інших регуляторних обмежень. Іноземна інвестиція чи реструктуризація все одно може потребувати аналізу на предмет контролю за концентраціями, корпоративних реєстраційних дій, санкційної перевірки, галузевих погоджень та оцінки ризиків для національної безпеки. Зобов’язання у сфері експортного контролю можуть виникнути ще до зміни власності, якщо під час due diligence іноземні особи отримують доступ до контрольованих технологій.

Угоди в ЄС досі потребують планування окремо для кожної країни

Скринінг іноземних інвестицій в ЄС і надалі тісно пов’язаний із національним законодавством. Регламент (ЄС) 2019/452 встановлює рамки співпраці, тоді як держави-члени визначають порогові значення для подання повідомлень, охоплені сектори, строки розгляду та заходи з усунення ризиків згідно зі своїми національними режимами. Тому угода, що стосується кількох європейських дочірніх компаній, може потребувати окремого аналізу та подання повідомлень у більш ніж одній країні.

Регламент (ЄС) 2026/1386 набрав чинності 16 липня 2026 року та замінить Регламент (ЄС) 2019/452, проте більшість його положень застосовуватимуться з 17 січня 2028 року. Новий регламент зобов’язує кожну державу-члена запровадити механізм скринінгу та встановлює спільний мінімальний обсяг регулювання, що охоплює визначені чутливі технології та інфраструктуру. До завершення перехідного періоду планування угод має враховувати чинні рамки ЄС, застосовні національні режими та зміни, які можуть набрати чинності до підписання чи закриття угоди.

Командам, що супроводжують угоду, слід проаналізувати кожну відповідну цільову компанію, вид діяльності, інвестора та ланцюг опосередкованого володіння. Після цього необхідно визначити підстави для подання повідомлень, чи зупиняє повідомлення закриття угоди, якою інформацією можна обмінюватися під час розгляду та чи можна узгодити різні національні строки за допомогою відкладальних умов (conditions precedent) і кінцевої дати (long-stop date).

Права міноритарних інвесторів можуть зумовити інвестиційну перевірку

Скринінг інвестицій не обмежується придбанням мажоритарних пакетів. У чутливих секторах права голосу, участь у раді директорів, право вето, інформаційні права та опосередковане володіння можуть мати більше значення, ніж формальний розмір частки в капіталі. Ці права слід аналізувати вже на етапі підготовки term sheet, оскільки їх подальша зміна може вплинути на оцінку компанії та корпоративне управління в межах угоди.

Наприклад, Комітет з питань іноземних інвестицій у США (CFIUS) може перевіряти угоди, що надають іноземній особі контроль над американським бізнесом, а також окремі неконтрольні інвестиції в американський бізнес категорії TID, тобто бізнес, пов’язаний із визначеними критичними технологіями, критичною інфраструктурою, що підпадає під режим охоплених інвестицій, або чутливими персональними даними. Згідно з 31 C.F.R. § 800.211 охоплена інвестиція (covered investment) може мати місце, якщо іноземна особа отримує доступ до суттєвої непублічної технічної інформації, право на членство в раді директорів чи статус спостерігача, право висування кандидатів або можливість брати участь в ухваленні істотних рішень щодо критичних технологій, критичної інфраструктури, що підпадає під режим охоплених інвестицій, чи чутливих персональних даних. Точне визначення містить застереження щодо звільнених інвесторів (excepted investors) та інші елементи, які потребують аналізу з урахуванням обставин конкретної угоди.

Окремі угоди потребують подання обов’язкової декларації. Навіть якщо подання повідомлення є добровільним, CFIUS може виявити та перевірити неповідомлену угоду після її закриття. Тому сторонам слід оцінити питання юрисдикції, правила обов’язкового подання та ризики для національної безпеки достатньо рано, щоб скоригувати права інвестора чи графік угоди до того, як вони стануть договірними зобов’язаннями.

Корпоративна реструктуризація потребує двох окремих перевірок

Перед раундом фінансування засновники часто розміщують іноземну холдингову компанію над операційною компанією. Цей крок слід розділити на аналіз зміни власності та аналіз передачі технологій. Передача акцій (часток) може зачіпати норми корпоративного права, контролю за концентраціями чи скринінгу інвестицій. Перенесення вихідного коду в хмарне середовище материнської компанії, відчуження прав інтелектуальної власності або надання персоналу материнської компанії доступу до репозиторію може становити окрему контрольовану передачу.

Показовим прикладом є український розробник дронів, який працює через українське ТОВ, що переходить під контроль холдингової компанії, зареєстрованої в штаті Делавер. З огляду на поточну відсутність в Україні комплексного закону про скринінг інвестицій така реструктуризація не зумовлює окремого подання повідомлення про ПІІ в Україні лише через появу іноземної холдингової компанії. Водночас вона може потребувати корпоративних реєстраційних дій та аналізу на предмет контролю за концентраціями. Передачу коду, технічних даних чи облікових даних для доступу слід окремо оцінити згідно з українськими та будь-якими застосовними іноземними правилами експортного контролю.

Таке розмежування так само важливе під час залучення фінансування та due diligence в угодах M&A. Надання технічному радникові інвестора доступу до вихідного коду чи виробничих інструкцій може становити передачу технологій ще до схвалення інвестиції. Водночас інформаційні права чи місце в раді директорів, передбачені term sheet, можуть поширити на інвестицію дію режиму скринінгу ПІІ. Жоден із цих напрямів роботи не може безпечно замінити інший.

Due diligence може тривати за умови контрольованого доступу

Потенційне питання експортного контролю не обов’язково вимагає від сторін зупинити due diligence. Доступ до віртуальної кімнати даних (data room) можна надавати поетапно: спершу аналізуються корпоративні, фінансові та комерційні матеріали, тоді як вихідний код, детальні схеми, виробничі інструкції та інша потенційно контрольована інформація залишаються в обмеженому доступі до завершення класифікації. Доступ слід обмежувати за особою, громадянством і місцем перебування, фіксуючи, які саме матеріали доступні кожному з учасників перевірки.

Якщо детальний технічний аналіз необхідний, сторони можуть розглянути вилучення чутливих фрагментів, залучення clean team або проведення контрольованої сесії ознайомлення. Ці заходи не замінюють необхідної ліцензії чи дозволу, проте дають змогу зменшити обсяг зайвого розкриття, поки триває аналіз щодо класифікації та ліцензування.

Результати аналізу мають бути відображені в документах угоди. Відкладальні умови мають охоплювати необхідні повідомлення та ліцензії. Зобов’язання щодо надання інформації мають розмежовувати звичайну звітність і доступ до контрольованих технічних матеріалів. Кінцева дата (long-stop date) має передбачати достатньо часу для регуляторного розгляду, а договір — розподіляти відповідальність за будь-які заходи з пом’якшення ризиків, що обмежують доступ ради директорів до інформації, потоки даних чи інтеграцію.

Аналіз слід продовжувати й після закриття угоди. Нові працівники, інвестори, розташування хмарної інфраструктури, зміни продукту та вихід на нові ринки можуть змінити класифікацію, пункт призначення, кінцевого користувача чи позицію щодо скринінгу. Коротка внутрішня процедура погодження розкриття технічної інформації та прав інвесторів надійніша, ніж відновлення історії доступу до репозиторію через кілька місяців.

Питання, які варто поставити до відкриття data room

Яка технічна інформація розкриватиметься і чи її класифіковано?

Які правила контролю України, ЄС, держав-членів ЄС чи США можуть застосовуватися?

Хто отримає доступ, яке громадянство має кожна з цих осіб і звідки здійснюватиметься доступ?

Які інформаційні права, права щодо ради директорів, статус спостерігача, право висування кандидатів чи право вето отримає інвестор?

Які ліцензії, повідомлення чи погодження необхідно отримати до розкриття інформації, підписання чи закриття угоди?

Часті запитання

  • Так. Норми ЄС і США можуть кваліфікувати усне, візуальне чи електронне розкриття контрольованих технологій як експорт або передання (release). Чи потрібен дозвіл, залежить від самої інформації, її класифікації, одержувача, пункту призначення та кінцевого використання.

  • Ні. NDA захищає конфіденційність у відносинах між сторонами. Така угода не визначає, чи є технологія контрольованою та чи потрібна ліцензія або інший дозвіл.

  • Так. Окремі режими охоплюють інвестиції нижче порогів контролю, якщо інвестор отримує визначені права щодо ради директорів, статус спостерігача, право вето, інформаційні права чи права на участь в ухваленні рішень. Значення можуть мати також сектор діяльності цільової компанії, статус інвестора та опосередковане володіння.

  • Станом на вересень 2026 року в Україні не діє комплексний міжгалузевий режим подання повідомлень про ПІІ. Міжвідомча комісія, утворена постановою № 97, має дорадчий статус, а законопроєкт про скринінг досі перебуває на розгляді Верховної Ради України. Водночас можуть застосовуватися правила контролю за концентраціями, санкційні обмеження, галузеві норми та експортний контроль.

  • Здебільшого так. Сторони можуть розкривати інформацію поетапно, обмежувати доступ, вилучати чутливі фрагменти, залучати clean team і документувати надані дозволи на доступ. Ці запобіжники не замінюють необхідної ліцензії, повідомлення чи погодження.

Ключові висновки

Розглядайте розмови, демонстрацію екрана, доступ до репозиторію та передачу даних у хмару як потенційний експорт, якщо може бути розкрито контрольовані технології.

Аналізуйте права інвесторів, а не лише розмір їхньої частки в капіталі, оскільки міноритарні інвестиції можуть зумовити скринінг у США та інших юрисдикціях.

Проводьте аналіз зміни власності та аналіз передачі технологій окремо в межах фінансування, реструктуризацій та угод M&A.

Класифікуйте чутливу інформацію та контролюйте доступ до data room до її розкриття, а потім відображайте ліцензії, повідомлення та заходи з пом’якшення ризиків у документах угоди.

Як Averites може допомогти

Averites консультує стартапи, засновників і міжнародний бізнес з питань транскордонної передачі технологій, дотримання вимог експортного контролю та регуляторного скринінгу інвестицій. Зв’яжіться з нами, щоб обговорити заплановане розкриття інформації, залучення фінансування, реструктуризацію чи придбання.

Домовитися про зустріч

Джерела

1. Регламент (ЄС) 2021/821 Європейського Парламенту та Ради від 20 травня 2021 року про встановлення режиму Союзу для контролю за експортом, брокерською діяльністю, технічною допомогою, транзитом і передачею товарів подвійного використання, зокрема статті 2(2)(d) та 2(3)(b)

2.  Правила експортного адміністрування США (EAR), частина 734 «Сфера дії Правил експортного адміністрування», зокрема §§ 734.13–734.15

3.  Роз’яснення Бюро промисловості та безпеки Міністерства торгівлі США (BIS) щодо реекспорту, експорту з-за кордону та передачі товарів, що підпадають під дію EAR

4.  Закон України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» від 20 лютого 2003 року № 549-IV

5.  Постанова Кабінету Міністрів України від 1 липня 2026 року № 875 «Деякі питання здійснення міжнародних передач товарів на період дії правового режиму воєнного стану в Україні»

6.  Постанова Кабінету Міністрів України від 28 січня 2026 року № 97 «Про утворення Міжвідомчої комісії з питань скринінгу прямих іноземних інвестицій»

7.  Проєкт Закону України «Про скринінг прямих іноземних інвестицій» від 7 жовтня 2025 року № 14062-1 та поточний стан його розгляду у Верховній Раді України

8.  Регламент (ЄС) 2019/452 Європейського Парламенту та Ради від 19 березня 2019 року про встановлення рамок для скринінгу прямих іноземних інвестицій у Союз

9.  Регламент (ЄС) 2026/1386 від 17 червня 2026 року про скринінг іноземних інвестицій у Союзі, зокрема статті 30 та 31

10.  31 C.F.R. § 800.211, що визначає поняття охопленої інвестиції (covered investment) для цілей CFIUS

11.  Роз’яснення Комітету з питань іноземних інвестицій у США (CFIUS) щодо неповідомлених угод

Ця публікація має загальний інформаційний характер і не є юридичною консультацією.